1 мин
Слушать

Памірські крутосхили

Муміну

Ми їхали, і повозок рипучийкотився сам, вирівнюючи кручі;і скріплювана подихами вісьзахоплено крутилася

А з-під коліс, із-під юрливих жорен,мов борошно, виборсувався порох,сідаючи на скроні та на плечіодноманіттям жовтої пустечі;порожній посуд глухо торохтів,потовщуваний мимоволі мливом,і прилипали до затвердлих стіпшляхи, якими прокотились зливи.

Яка нам грань покладена в єстві,що вигуки виваблює поволі,і де межа для мандрівничих стін,чому нас вічно вабить видноколо?

І материнська на ходу рукарозважує повітря по легенях:тремтять долоні — кисень протіка,окислюючи простір у зелене.

Хоча б, хоча б… не товщали шляхиі не злітали ободи зітерті,то б вивіз повоз на найвищий схил,де можна захлинутись від безсмертя.***

0
0
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Как гоблин свою монетку искал
Любовь как сон
Оползень настроения
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.