1 min read
Слушать(AI)Із вірша
Сьогодні тобі в дорозізустрілася безіменна полонина,стан в тумані:вчуваються колокільця і пахне димом.
Ти на мить зупиняєшся,заплющуєш очі, затуляєш вуха, не дихаєш
Залишається тільки туман —та полонина звикла бути химерою.
І тому,коли обминаєш покинутий васаг,якого ніколи ніхто не зрушив з місця,ти миттю заповнюєш йоговсілякими комедіантами і різним набродом(з обов’язковими до того ж лівимта правим крилом), —і віз котиться вниз;а коли обминаєш роздерту ведмедем корову,розумієш: на рідну полонинкути майже прийшов.
Герасим’юк Василь
Стихи Герасим’юка Василя. Василий Дмитриевич Герасимюк (укр. Василь Дмитрович Герасим'юк, 18 августа 1956, Караганда) — украинский поэт. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
У храмі
Ти, вигнана Богом,стоїш при свічіна чорній землі,питаєшся в Нього:для кого мечікують ковалі Не каже, для кого У чорні ліси,на гори й степити вигнана Богом Свічу погасиі переступизмію під порогом
“Білого гриба запах сниться — тулиш до листя”
Білого гриба запах сниться — тулиш до листягуби припухлі свої — націловані… Прокидайся Небо, всмоктане стромом взору, стискає птицю Не відпускає Запах один — білого гриба
Старовинний пейзаж
Спинився Внизу ще шуміли роки Немов у забуте століття зайшові стоїш Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені
Пізні вогнища
Їх запалюють аж тоді,коли і найбільші верхивід учора – під снігом Вони горять повільно,високо здіймаючи свій дим,бо пахне так,ніби щойно обтесана деревина,і в ньому вільно літаєважка свіжа кора,мокра і темна І тільки стара дерев’яна церк...
