Тихий сон по горах ходить,за рученьку щастя водить.
І шумлять ліси вже тихше,сон малі квітки колише.
Спіть, мої дзвіночки сині,дикі рожі в полонині!
Не шуміть, ліси зелені,спати йдіть, вітри студені!
Най квіточки сплять здорові,най їм сняться сни чудові!
Аж на небі зазоріє,сонце їх, малих, зогріє:
І зогріє, поцілує, і світами повандрує.
Тихий сон по горах ходить.за рученьку щастя водить.1899
