·
2 мин
Слушать

Захід

У нетрях європейських

Я завжди відчував утому;

Дім біля дому, дім біля

А не повіриш там нікому,

Ніхто там правди не вповість.

Така там осінь і весна.

Тонкі тополі такі тендітні,

А скверики брудні та непривітні,

І в очі пил, як тільки ясно в квітні,

А коли ні – то сльота навісна.

Там люди кволі, маси безробітні,

А дармоїди в розкоші щодня.

Серця убогі, душі бідні,

Де в неохайні

Виходить у святки сім’я.

В підвалах вогких мучаться робочі,

Бліді обличчя блимають в

Вони не знають пахощів ріллі,

І простору не бачили їх очі,

Не чули груди подиху землі.

Під вікнами ростуть їх вутлі діти,

З високих стін – на їх забави – тінь,

Бо не для них оті веселі квіти,

Що кличуть їх на волю, в далечінь,

До обрію за вихром полетіти.

І дочки їх ростуть на

І одцвітають хутко без пуття,

За хвильку втіхи скільки втоми.

Розгублені найкращі почуття,

Змарновано найкращий час життя.

А матері – про давні дні дитинства,

Або на ліжку в темному

Придушують ознаки материнства,

Щоб легше йти на каторгу тяжку,

На працю при фабричному

Тому-то втома в кожнім мурі,

Цинічний сміх в вечірніх ліхтарях,

Що хочиш грому, хочеш бурі,

Щоб вирвала на ширший

Оті обличчя впалі та понурі.

О, як жахливо згадувати вас,

Міста-спрути Америки й Європи,

Де серце прагне другої потопи,

Щоб затопила і розмила

Оту безодню муки і мерзоти.

Ні, не потопи, а вогню,

Вогню повстання, бурі, бунту,

Щоб спопелити вас до грунту,

Спалити вмить, в одну секунду,

Всю вашу кривду і брехню.1923.

З

И

Ш

Ь”,

Й

Р

0
0
18
Подарок

Дмитро Загул

Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.