Слово про Мате Залку
За Тисою я питав:
Чи чули про нього ви?
Чи мужній до вас
Голос його з Москви?
Чи знаєте, як за
Славний ваш
В гарячій Іспанії
Серед потрісканих скал?
Скажи, покажи, мадяр,
Де він блукав юнаком:
Чи в горах оцих до
Здіймався із рюкзаком,
Чи, може, отут ходив,
Де я проїжджаю конем,
Може, степи ці любив,
Що я освітив огнем.
Може, пішов на
Від тихих оцих
В подвижницьку путь земну,
Що випала нам
Скажи, покажи, мадяр,
Мені Лукача слід
Того, хто за тебе вмирав,
Вмираючи за Мадрід.
Здається, він з нами
У гуркоті, у диму,
Ракети сяйво
Стелять до ніг
Ніч, а війна гримить,
Довкола гуде в горах.
Місяць крізь хмари летить,
Розіп’ятий на вітрах.1945,
Залаба
Олесь Гончар
Другие работы автора
Моравія
Колись тут ходили брати із Солуні, І слово рум’яне, як те немовля, У крижмо зелене, в розгорнуте Приймала уперше оця земля
Небо
Так тяжко, так гірко іноді буває, Що рад би, здається, померти в цю мить А глянеш у небо високе, безкрає І знову захочеться в світі пожить
В гори
Угору та вгору, один за одним Тисне нам сонце важке на плечі І сонце здіймаєм Катовані ним,
“Був я в середні віки капітаном”
Був я в середні віки капітаном Пропадав по тавернах веселих І ще не дослідженим Сміливо я плив на хистких каравелах,