Розчавлене Листя

Дивно.
Відчувати що ти дивна дівчина, яка шукає свої
дива.
Я не є людина.
Мені подобається бути листям.
Маленьким витвором Творця, який створив мене
такою.
Непомітною.
Літаючою.
Із однієї долоні в іншу.
Розчавленою.
Людськими слідами.
До крові.
Боляче.
І в цьому є сенс.
Через розчавлення ти ростеш.
Вірою.
Яка захищає не від болю.
Від жалю.
Через цю метафору розумієш, як складно бути
людиною.
У порівнянні з листям.
Людину любити важко.
Та обирає каміння. Щоб розчавити. Своє серце.
Я обираю листя. Щоб знайти диво.
Оком.
У напівтемряві. Серед сонця.
Дивно, дивна дівчина.
Чого ж я не така як всі?
Стисло: "Невидимість".
Дивина.
Альбина
Другие работы автора
Проблема
- Помолишься за меня ? - Так я же не люблю тебя. - И я. - Себя ?
Пристанище семи ветров (книга)
"Вообще же удивительная вещь - сердце человека, и такие оно в себе сокровенности и глубины скрывает, что ты и сам порой не ведаешь, что имеешь в сердце своем." Ну и снова здравствуйте ! Читаю книгу от Дарины Гнатко с интересным названием…
Ц И Н И З М
- Я больше улыбаюсь животным. Цветам. Птицам. Небу. - А людям? - А на них у меня странная аллергия. - Какая?!
П О Т О М С Т В У
"вы же плодитесь и размножайтесь, и распространяйтесь по земле, и умножайтесь на ней." /Бытие 9:7/