в перекладі Марти
Евгения
Старость
Бессмертных нет в подлунном
Нема безсмертних в цьому світі,
Нема і вічно молодих.
Руйнує старість
Останні юності сліди.
Ось зморщок витиснула
Густу на шкірі, мов клеймо,
І прикру правду в вічі
Мені дзеркала і трюмо.
Паломниця вже на путі є,
До мене йде, не поспіша.
Кажу їй: знай, що не старіє,
Що молода моя душа.***