У світі пошесті і змору,
Німотності і глухоти,
Де мудрі муштрою
Лінчують душі без розбору,
Там пісня, витвір висоти,
Свободи й пружного простору,
Шугнула вільним птахом вгору,
У вир!
У небо!
У світи!
Ривком відчаєного
Роковано
В святій готовності офір,
Та, браконьєрським залпом в
Підтята — легендарний лебідь,
Упала на тюремний двір.
