1 мин
Слушать(AI)Рубач
ч. 2О чорний пугачу, не кряч,що всюди лиш журба є,бо є ще радісний рубач,що дрова з піснею рубає.
Ще є веселий дроворуб,веде з життям невпиннорукопашний бій,завжди веселий, наче дуб.
Поете чорних рук, потіхи зерно сій!
Бо прийде, прийде нагороди деньтерплячим, милосердним і хоробрим.
Не знатимеш уже сумних пісень.
Найбільше щастя – бути добрим.
Понести радість і любовдо бідних, до похилених,нуждарських
І стільки нарубати дров,щоб більше не булонетоплених кімнат.29 березня 1932 р.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Різдво
Народився бог на саняхв лемківськім містечку Дуклі Прийшли лемки у крисаняхі принесли місяць круглий Ніч у сніговій завіїкрутиться довкола стріх У долоні у Маріїмісяць — золотий горіх
Бджола
Лисніє липовий, липневий липець,липучий і лискучий в білім збанку В нім розтопились зорі на світанкуі пахощі левад, квітчастих китиць Над озером пахучим, золотавимдзеленькає маленькая бджола На брезклі брижі жовтого чолалягає тінь ї...
Весна
В загравах лун виходять ранки з нетрів ночіплямами багрівтрояндять зломи пошарпаних нам персами землі примарсонце в хомуті блідих брудних хмартягне перед собою плуги вкругза плугом плугповз гори повз лугза скибами скибиі борозди і ровитруться об з...
Весілля
Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло Так народились перші ямби
