Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накупила;
Де була яка ікона,
Всюди поліпила.
Іще пара остається,
Де їх
Ага! — каже.—
Святого
Найшла баба і Микиту
Святий чорта ціпить!..
Бере одну йому ставить,
Другу чорту ліпить!..
Видять люди й розважають,
Щоб там не
Що ти, бабо,— кажуть,— робиш?
Та ж то вража
Але баба
Не судіте, люди!
Ніхто того не відає,
Де по смерті буде!..
Чи у небі, чи у
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люди,
Приятеля мати!..»
