Подвійна експозиція

Бентежачи тремтитьз-поза повітря все снуєтьсяі випинає слух дугоюнемов стосується це ще к о г о с ь в менібезособовогоале ні зойко-стогонівлиш струмування тишів якій то згусне сніг до маски пожиттєвоїто розповзеться марлеюі губи вгадуєш по віддихуякий вміщає лише слово Богза що такі випробичим пустку виповнитьякщо на марев’яні баніводогінна вежа неухильно наїжджаєа смолокурня небо сваритьцегляним перстомдим то загускне в гавуто розповзеться волокнистим нудома з цегляного горла вивержується вгору договорі відчуваєш лише присутність страхув безособовому єствіглянеш в калюжупаперовий згароктак ніби тлив вогоньгазетну постатьде відбилось обгоріле слово зусебічщо й не вчитати…строй…***