Закувала
В зеленому гаї,
Заплакала дівчинонька
Дружини немає.
А дівочі
Веселії літа,
Як квіточки за водою,
Пливуть з сього світа.
Якби були батько,
Та були б багаті,
Було б кому полюбити,
Було б кому взяти.
А то нема,
Отак і загину,
Дівуючи в самотині,
Де-небудь під
Друга половина 1848,
Косарал]
