1 мин
Слушать(AI)Кличу
Ці слова схвильовані,ці слова неспокійні, грізні.
Їддю часу опльовані,наче коні бичованібатогами, злітають пісні.
Це тобі я складаю дань слів,динаміко суворих днів!
Хоч в саду понад сливоюромантичної пташки нема,мов добою щасливою,своє серце виспівую,бо мовчати не можу, дарма!
Моя пісня тобі і мій спів,динаміко суворих днів!
Ось вітрами дебелимивже надходить епоха світань.
Не словами веселимиз баладовими селами —різко кличу в майбутнє: повстань!
Це для тебе любов моя й гнів,динаміко суворих днів!
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Ніч
Міх хмар із зорями, мов з житом,бере на плечі ніч і йде У круглім місяця коритізамісить тісто золоте Дівки п’яні, мов грім, проходять,реве із зодіака Бик Земля запліднена, і водиу куряві масних музик
Балада про блакитну смерть
Примарні камениці і коші подвір’їв,мов нетрі мороку, вузькі і мокрі сходи,провалля ночі, що його ніхто не зміряв,і смуток темних брам, і цвілі млосний подих Зім’ятий і заляпаний паперу клаптик,коротка, проста записка: Ніхто не винен,злоч...
Ранок юнаків
Вилітають — лиш стопи дзвенять,аж майдан задрижав, розспівався Наче курява, стукіт піднявся,мов туман, коли вітер шугне,буря кроків пливе взапашне,промінливе повітря та гнепо дорозі усе, мов солому На піску, на камінню дзвінкомув бігу но...
Слово про полк піхоти
Ми молодість тверду і кучерявускладаємо, мов прапор, на лафетах У куряві цілує очі слава,горять на небі кулі і комети Змішалися, у куряві склубившись,статуї й люди перед арсеналом Ми, на багнети сонце настромивши,виходимо нестримно ...
