1 мин
Слушать(AI)Втеча
Світло розбилось на скалки і в кришталевому смерку безладдяледве в очах палахкоче смуток вечірнім багаттямварево чорних сузір’їв ллє порожнеча венована керамічні обличчя ворога і
Відлюдкувате каміння викресливши з небокраюз прихистку хмар пурпурових ніч на будівлі сповзаєй зорі віщують нам друзів бо від долівки до стеліформа пітьми що світла сотається є
Вгвинтемося ми у нього крицею в поле магнітуі з відчайдушністю дзигі кинеться шлях під копитакарлики й звірі лускаті зникнуть в безодні нічницій радощі поту солоні взнають обвітрені лицяневороття чорнотропи взнають азарт верхогонівбо золотими зірками наші підковані конібо скрижанілу самотність душ приєднавши до духувже вигопцьовує простір танцем одвічного руху.
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Планета дощів
або вірш без початку та кінцягойдався тиші дивний щемвдяглись рослини в колір медумовчав комп’ютер і дощемдоїлася корова небаледь ремигала вітерцема з-під цеберки зорелітузміївся сизим ручаємнаволглий мотузок орбітиу хмаровище вгрузнув крикта й ро...
Міжзоряне таксі
Коли розчиняється ніч у прозорій росіміжзоряне я викликаю для тебе Ми цілуємось довго прощаючись а мовчазнийводій нас чекаєі ховає за склом вигляд свій Прошепочу щоб не чув він “любов не зникайу дня нескінченності не І відпрацювавши...
Мої мемуари
Коли я зістарюсь,то напишу мемуарипро височину майбуття,в якому я плив повсякденновсупереч хвилямпохмурого часуморя століть Про те майбуття,що повсякчасвиносить сотні наругвід теперішнього, але ліпитьз байдужих молекул хвилинприйдешнього сяюч...
Магнітні джунглі
Зо шлаку тут сонцяі місяціне кругліа в металевій млідзвенять магнітні Тут кожен промінь мов сталева нитьбринить в іділії геометричнійкрізь котру ртутна річкацебенитьбездушно наче той процес І ніч немов лискучий антрациті механічно до пул...
