1 min read
Слушать(AI)У вогні не згоряє
Не страшусь, не боюся життя,
Хоч уже обпекло зубожіння.
Я – надії і світла дитя,
І щодня набираюсь терпіння.
Вже пооране – в зморшках чоло,
Та глибини життя не забути.
Ще з добром тут побореться зло,
Доведеться зазнати ще скрути.
Ще підступить біда звідусіль,
В неї ж небо, як поле
Чесну душу палитиме біль,
Хоч вона і в вогні не згоряє.
Сингаївський Микола
Стихи Сингаївського Миколы. Сингаевский Николай Фёдорович (укр. Сингаївський Микола Федорович; 12 ноября 1936 — 22 февраля 2013) — украинский по
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Чорнобривці
Чорнобривців насадила У моїм світанковім краю, Та й навчила веснянки Про квітучу надію свою
Глухівські дзвони
У Глухові у городіво всі дзвони дзвонять З народної А дзвонили ж –чулося і в небі, Голосом стрясались небеса
У спадок
Все минає – ночі і світанки, Та життя не випити до дна Залишаються нащадкам знаки, Наче карби, наші письмена
На роду написано
Вже так судилось на віку, Так, мабуть, зроду повелося: Ми чашу випили гірку, Не все омріяне збулося