Духовна суть — не шаровари модні,
Не звичка, що з роками промина.
Я — той, що був, і той. що є сьогодні,
Це дві людські істоти чи одна?..
Я — комісар за класом і за змістом,
Я — агітпроп і до промов мастак,
Усе життя проживши комуністом,
Звихнувсь на
Хіба ж не так?
Хіба ж поза мордовськими
Не те, що сіяв, сам тепер пожав?
І все ж не так!
Бо я завжди той самий:
Робив лиш те, що правдою вважав.
Не криюся: уже пізнав
І стогне замордована
Та в чому каятись?
Невже у тому,
Що шлях життєвий
Це вам не соша?..
Попереду етапи і арешти,
І роздоріжжя, й хаос лихоліть.
Важливо бути чесним.
Ну а решта
Не від
На тому світ стоїть.
