Так холодно і чисто сяють зорі,
Мереживо вплітаючи у сни.
І сни такі сміливі та прозорі,
Під ніжністю підводної луни.
Лунає пісня, води каламутні
Танцюють попід схилами моста.
Нічні птахи у темряві присутні,
Та пісня їх зневажливо-проста.
Кортить летіти в зоряні палаци,
Торкнутися долонями небес,
І ніч нову поважно привітати,
Серед живих та неповторних плес.
