Ніч у Сен-Клу (Едвард Мунк)

Так холодно і чисто сяють зорі,

Мереживо вплітаючи у сни.

І сни такі сміливі та прозорі,

Під ніжністю підводної луни.

Лунає пісня, води каламутні

Танцюють попід схилами моста.

Нічні птахи у темряві присутні,

Та пісня їх зневажливо-проста.

Кортить летіти в зоряні палаци,

Торкнутися долонями небес,

І ніч нову поважно привітати,

Серед живих та неповторних плес.