2 min read
Слушать

Моя шахта

Любим моїм землякам-

Мені хоч очі зав’яжіть,

Я і вночі

Старий кар’єр, де батько

Довбав колись руду.

Я змалку знав, які

Вкладаються труди,

Щоб крізь каміння і

Пробитись до руди.

Серед кар’єрів і

Дитинство прогуло,

Я став поетом, і

В глибини потягло.

Я пробивався крізь нудьгу,

Сипучу і тверду,

І сміху поклади шукав,

Як золоту руду.

Іде продукція

Повільно “на-гора”,

А пильні критики

Біля мого копра.

Один говорить: — Це — руда.

А другий каже: — Ні!

А ще якийсь свої

Приписує мені.

Я їм сказав би: злазьте

Та спробуйте довбать.

Це вам не те, що

З порадами давать.

Одне — трудитися вгорі,

А інше — в глибині.

І ще таке сказати

Хотілось би мені:— Якщо руда — нехай мій

Видзвонює, мов сталь,

А не руда — то не

І не великий жаль.

На другу зміну стане хтось,

Коли я геть піду,

І краще видасть

Ту золоту руду.

Нехай то буде мій земляк,

Простий шахтарський син,

Що сміх добуде не з верхів,

А з трудових глибин.

0
0
31
Give Award

Павло Глазовий

Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий …

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Приметы потепления
Венок сонетов 1
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+