1 min read
Слушать(AI)Набік життя журбо дрібна!
Набік життя, журбо дрібна!
Набік, марні тривоги!
Крізь темний бір до ясних
Прорубую дороги.
Гримить топір, валиться бір,
Тріщать гнилі колоди,
То там, то тут на шлях
Останні перешкоди.
І стогне бір, як дикий звір,
Кінчить життя прокльоном,
А там вгорі грядущі
Дзвенять побіди дзвоном.
Який той спів будучих
Для мого вуха милий!
Який при нім недолі
Марний, смішний, безсилий.
Ти, громе, бий!
Ти, буре, вий!
Не знаю я тривоги.
Крізь горя бір у щастя
Прорубую дороги.
Богдан Лепкий
Стихи Богдана Лепкого. (1872—1941) — украинский поэт, прозаик, литературовед, критик, переводчик, историк литературы, издатель, публицист, общес
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
На Голгофу
Голгофа, хрест, Страшні, криваві Товпа Розпни
Не виллєш сліз не виллєш сліз
Не виллєш сліз, Не виллєш Ніколи, ах ніколи Життя, як той скрипливий віз,
Осінній сірий день
Осінній, сірий день Над лісом крячуть І вітер у корчах дивними За літом плаче
Калино-малино чом листячко рониш
Калино-малино, чом листячко І мечеш на фалю Дівчино-рибчино, чому мене Від себе без жалю
