“У срібне царство цвіркунів”

У срібне царство

Од вітру

Упав інжир і розімлів,

І не сказав нічого.

Його понюхала

Своїм жовтеньким носом.

Його надибала

І всілась над ним росо.

Цар цвіркунів

Інжира як побачив,

То так зрадів — хай тобі грець!

Що аж зайшовся плачем.

За Цвіркуном — у плач

Осиною сльозою,

А за осою і

Сльозою росяною!

Утрьох так плакали

Від радості і щастя,

Що цей інжир їм до

За мед солодшим здасться!1965