Ще імені твого не знають солов’ї,
Ще імені твого не чули квіти,
І літо, і сніги, і літечка
Тобі не поспішають прилетіти.
В білій льолі, люлі,
Спатоньки-спатулі,
Тато-мамо,
Колисало
Білу хмару,
Колисало
Хвилю
Ще ніженька твоя не знає далини,
Щасливий мак цвіте біля криниці,
І ти як мак, про щастя бачиш сни,
На них ніяк не можеш надивиться.
В білій льолі, люлі,
Спатоньки-спатулі,
Тато-мамо,
Обнімало
Білу хмару,
Обнімало
Хвилю кару.
Щаслився ж і цвіти, метелику малий,
На долю і на волю тополину,
Понад Дніпром, де сонце, де орли,
Понад Дніпром на світ, на Україну.
В білій льолі, люлі,
Спатоньки-спатулі,
Тато-мамо,
Цілувало
Білу хмару,
Цілувало
Хвилю кару…1970
