Шуми, вітре, шуми, буйний,
На ліси, на гори,
Мою журну неси
На підлиські двори.
Там спочинеш, моя думко,
В зеленій соснині;
Журбу збудеш,
У лихій годині.
Там ти скаже дуб
І єден, і другий,
Як там жив-єм ще
Без журби, без туги.
Там ти скаже та
Й всяка деревина,
Як там грало серце моє,
Світала година.
У садочку
Щебетав пісеньки,
Розвивав ми
Літа молоденькі.
Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той
Моя душа багне.
Підлисецька горо біла!
Як тебе не бачу,
Так ми тяжко, так ми сумно,
Що трохи не плачу.
Веселая сторононько!
До серця сь припала;
Душа тебе, як
Мила, забажала.
Там-то любо, там солодко,
Весело і мило!
З миленькою у
Вік би ся прожило!