Перо

Перо, мій скальпелю вогненний,

Ти мій жорстокий лиходій,

Мій дикий поклик цілоденний,

Первоцвіт мій, перволюб мій!

Нам розтинати дні ці

До серцевини, до зорі,

Куди не дійдуть

В облудній словоблудній грі.

Дні полохливі, і невтішні,

І лаконічні, точні дні,

І дні, мов глечики з Опішні,

Протяті шпагами вогнів.

І дні, яким нема відради,

І виноградні, теплі дні,

Де тихо сплять старі досади,

Зіщулившись, на самім дні.

Дні променисто легковажні,

Горбаті дні, мозільні дні,

І дні чеснот, і дні продажні,

Яким солона кров зрідні.

Перо — це наша спільна доля

Все обійти і все знайти,

Аж поки в головах

Не прошумить за два хрести.