1 min read
Слушать(AI)Пізні вогнища
Їх запалюють аж тоді,коли і найбільші верхивід учора – під снігом.
Вони горять повільно,високо здіймаючи свій дим,бо пахне так,ніби щойно обтесана деревина,і в ньому вільно літаєважка свіжа кора,мокра і темна.
І тільки стара дерев’яна церква,позаторік покрита сірою бляхою,повністю розчиняється в ньому,залишаючи від себетільки замкнені дверіі старий цвинтар.
Герасим’юк Василь
Стихи Герасим’юка Василя. Василий Дмитриевич Герасимюк (укр. Василь Дмитрович Герасим'юк, 18 августа 1956, Караганда) — украинский поэт. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Монолог вар’ята
Я від сьогодні служу водночасчортові й богу Дайте дорогу, братчики, раз Дайте дорогу Я не боюсь ні погроз, ні образ
Із вірша
Сьогодні тобі в дорозізустрілася безіменна полонина,стан в тумані:вчуваються колокільця і пахне димом Ти на мить зупиняєшся,заплющуєш очі, затуляєш вуха, не дихаєш Залишається тільки туман —та полонина звикла бути химерою І тому,кол...
Чоловічий танець
Ти мусиш танцювати аркан Хоч раз Хоч раз ти повинен відчути,як тяжко рветься на цій землідревнє чоловіче коло,як тяжко зчеплені чоловічі руки,як тяжко почати і зупинитицей танець Хоч разти стань у це найтісніше коло,обхопивши руками...
Вірменський триптих
З Армена Шекояна1 Він повернувся із мандрів дальніхі сказав,що бачив усе Він повернувся із відчуттям,що може звільнити від болюдуші людські,але поки що не знав,із чого почати,несучи пилюгу дорігна своїх плечах,а в такому вигляді – незруч...
