З Армена Шекояна1.
Він повернувся із мандрів дальніхі сказав,що бачив усе.
Він повернувся із відчуттям,що може звільнити від болюдуші людські,але поки що не знав,із чого почати,несучи пилюгу дорігна своїх плечах,а в такому вигляді – незручно.
Він печальним був,бо в дорозі розгубивсвої старі пісні,він був знічений,бо нові пісні,які склалися в путі,він ще не міг співати.
Він припав до землі,щоб усе обдумати і відпочити,але почув такий рідний запах,аж йому світ хитнувся,і він зрозумів,що стає землею.2.
Значить, так:
Арон завжди посміхається,працюючи або відпочиваючи.
Разом із ним усміхається з фото над
Ален Делон перших своїх фільмів.
Арон – швець.
У ного майстерніживуть кінозіркиі кілька постійних клієнтів.
Арон усміхається із цвяхом у зубах,ніби так і має бути.
Арон совісний –клієнт ніколи не запитує про ціну завчасно.
Коли питання політики вичерпані,
Арон починає будь-яку іншу тему.
Все ж нікому не вдалося дізнатися,коли він народився,звідки він до нас прийшові відколи сяє його усмішка.
Поруч із ним все настільки живе,що, здається, мисливець на фотозараз вистрелить.
Для Арона життя – таке свято,
Як воскресіння для душі.3.
Сумирним, спокійним чоловікомбув мій дід,а коли говорив згарячу,завше додавав:
Так сказав Шекспір” –і ми змушені були поважатитого Шекспіра.
Мій дід не любив лайки,сідав за стіл, якщо запросять,не пив ні грама,а хмелів за всіх.
На нього находила інодінезбагненна печаль,яку ніхто не міг пояснити,але навіть у такі днівін не забував нагодувати курей.
Він завжди про все пам’ятаві завжди свої оповіді починав
Турки напали вночі…”
