2 min read
Слушать

Дифірамб водоспаду

Води і люди!

Ви вічний, могутній рух!

Нестримні діти природи,

Спонука спонук.

Ви – дух!

Ви – сила!

Води і люди.

Ні гори, ні

Не стримають

Стромих доріг,

Не вдержать навальний ваш біг

Ні простори пустелі,

Ні примари богів

На хмарній небесній стелі.

Не вдержаться гори,

Де ваша сила пройде,

Звузяться сині простори,

Бог упаде,

А рух ваш не згасне ніколи,

Ніколи!..

Ніде!..

Перед променем вашим

Кришиться криця,

Кремінь, граніт,

Перед поглядом вашим

Зникає запона тисячоліть,

Перед голосом вашим

Мовчання смерті стоїть,

Розкрите – одверте.

О водоспаде,

Танцюристе перлистий!

Зі свого

Водяного

На твердому

Ти вічно цвітеш свій

До сухої землі,

Мільйонами струнних гілок

Міріадами перлів-квіток.

Оддаєшся траві,

Кропиві

Над рівчаками доріг,

Гониш стрункі

Соковито-зелених пальм догори.

Мерзне дрібна

В холодній твоїй росі,

А сіра маслина

Дерево Сходу

Мідяними

Висикає твій сік,

Вічний коханку землі.

Отже ж і я,

Я, твій безсмертний коханець,

Люба земле моя,

Розіллюся

На просторах

І нестримною

Людство заплю.

Донизу!

До низу з верхів самоти!

Додолу!

Додолу лети,

Буйний Дунаю!

Шумом

В долах розтану,

На скелях

Оком

Глибінь долин я зміряю.

Розженусь, розбіжусь

І в море голів увіллюсь,

Де злидні,

Де горе нужденних.

До темних провалів,

Поборених, зморених,

Закутих, пригноблених,

До сірих пустель,

До безодень безплодних,

До безкраїх степів-бідняків,

До задимлених гаваней вигнанців

Скрізь розіллюсь,

Зіллюся з

Зітхань і сліз.

Униз!

Униз!

До скам’янілого глибу,

В засохлу скибу,

Водоспаде, спустись!

Мусиш

Вічного трибу:

Униз!

Униз!

Хто роздаровує силу свою,

Непомітно стає багачем.

Каскадами вуст,

Джерелами

Дарунуки свої розіллю

Я велику

Уночі роздаю.

Беріть мою силу!

Беріть її!

Дарую, що маю,

Свою любов!

Буду розтрачуватись до краю,

Знову і знову,

Бо знаю я:

Невичерпні глетчери землі,

Невичерпні джерела серця!

З

И

И”,

И, 1925 р.

0
0
47
Give Award

Дмитро Загул

Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Я улыбку твою полюбил за износ
Суррогатное псевдоматеринство
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+