1 min read
Слушать(AI)Там за рівниною голою
Там, за рівниною голою,кров’ю світанок набряк.
Бачу: охоплений полум’ямкрутиться в полі вітряк.
Вітром високим роздмухане,полум’я крила жере.
Над світовими розрухамигасне видіння старе.
Інші сповідує виміричас молодий і прудкий.
Перевелися і вимерлив наших степах вітряки.
Літо смагляве полинуло.
Де його вже доженеш?..
Чахне від чаду полинноговік переораних меж.
Не колосками, не борошном –попелом вітер пропах.
Тужно, безхлібно і порожньоу придніпровських степах.
Мертва рілля не скородиться,сохне осот на токах.
І на чоло хлібородиціпадає тінь вітряка.
Перебийніс Петро
Пëтр Мусеевич Перебийнис (укр. Петро Мусійович Перебийніс; р. 1937) — украинский и советский поэт, драматург, журналист, редактор. Заслуженный ж
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“Рідна мово зелена діброво!”
Рідна мово, зелена діброво Чую пісню твою запашну Ти квітуєш пелюстками словау морозних димах полину Все бувало: несито і ласодвоголовий хижак позирав
Сохне глина руда
Сохне глина руда Відступає орда Гаснуть очі розкосі А сніги навскоси – на поля, на ліси
Тернопільська весна
У Тернополі тане зима,розмовляє з вітрами гілля Видно, чайки здалляприлітають сюди недарма Зацвітає Тернопільнавесні, навесні І лоза вдалиніза туманами світить мені
Окропило окропом
Окропило окропомі сліди замело Покотило в Європу –за сади, за село Відлетіло на захід Лиш під грім канонаднад солом’яним дахомзашумів сливопад