Знов вітри над землею,
І блакить, і розриви, і
Сонну землю черкає
Смерть черкає крилом голубим.
Ширше груди!
Повніше
Бо згориш від чекання,
Чи була коли днина, як ця,
І дівочі уста принадніш?!
О, ця днина, як п’яне вино!
О, ця смерть, як холодна блакить!
Як велично, що нам не
До тридцятого року дожить!1930
