1 min read
Слушать(AI)Знов вітри над землею вітри
Знов вітри над землею,
І блакить, і розриви, і
Сонну землю черкає
Смерть черкає крилом голубим.
Ширше груди!
Повніше
Бо згориш від чекання,
Чи була коли днина, як ця,
І дівочі уста принадніш?!
О, ця днина, як п’яне вино!
О, ця смерть, як холодна блакить!
Як велично, що нам не
До тридцятого року дожить!1930
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ольвієць
Годi I лiру кидаю на барсову шкуру Серце ледаче давно — як фiал без вина Пiнявий трунок щасливо допито до дна,
Незнаному воякові уривок з редакції 1935 року
Ольжич Олег – Незнаному воякові (уривок з редакції 1935 року)IЧитайте газети при тихім вікні, Впивайтесь ясним каламутом І як не зірвуться ці лагідні дні, Не крикнуть розпучливо-люто
Давнім трунком терпкістю Каяли
Давнім трунком, терпкістю Ці — і кров, і смерть Небо — княжі київські емалі Небо знову — твердь
Пророк
Не сняться літа дитинні, Не маряться дні юнацькі Дівчата з горбів Давно не сходять до танцю
