“Напередодні свята”
Напередодні свята,коли люди метнулися по крамницях,виносячи звідти шпроти, смажену рибу,шинку і горілку з перцем,якийсь дивак, обутий в модні черевики(такі тиждень тому були викинулив універмазі
Україна” — двадцять двап’ятдесят з навантаженням — дитячі штанцівісімнадцятого розміру), облився чортівнеюі підпалив себе.
О, він горів, як порося, смажене примусом,—налетів на людей, що культурно собі стоялив черзі за цитринами.
Порозбігалися усі як один:від нього так несло смаленим —носа було навернути ніяк.
На щастя узялося кілька міліціонерів,одразу вкинули його в машинуі помчали в бік Лук’янівки.
А черги ми таки достоялись.
Аякже:що то за святковий стіл без цитрин?
Стус Василь
Other author posts
Мумiя
1Голова його заполонена спогадами (Вiчне перемелювання однiєї iстини:гримаси пiдлостi,пiдлiсть пiдлостi,пiдлiсть пiдлостi пiдлостi) Хтиво показує старечим ротом :те, що було 1968 року нової еривiддзеркалює,нiби в мертвiй водi,подiї 1968 ...
Автопортрет зі свічкою
Тримай над головою свічку,допоки стомиться рука —ціле життя Замало — нічку Довкола темінь полохка Літають кажани, як кулі
“Я йшов за труною товариша й думав”
Я йшов за труною товариша й думав:щастить — таки людям,задер ноги, i нiякого тобi клопоту,востаннє блиснув голими стегнами покiйника,а свiт хай собi ходить хоч на головi Та коли ми прийшли на цвинтар,побачили стiльки машин, фургонiв, катафалк...
“В мені уже народжується бог”
В мені уже народжується бог,і напівпам’ятний, напівзабутий,немов і не в мені, а скраю смерті,куди живому зась — мій внук і прадід —пережидає, заки я помру Я з ним удвох живу Удвох існую,коли нікого I гримить біда,мов канонада