Фуга
Сутеніло.
Сатаніло.
Погляд сходив
В скафандрі хмар ішло землею небо.
Сутеніло.
Бомбами,
Бийте свободу в лоб!..
Праворуч кинувсь я, я кинувся
А небо йшло в скафандрі хмар землею.
А бомбами, а бомбами, а
Кущилася земля у неба під ногами.
Я кинувся праворуч і — до
А небо йшло на милицях землею,
Бо бомбами, бо бомбами, бо
Кущилися вже небо і земля.
Я зупинився.
І тут побачив я у неба на руках— Де бомбами, де бомбами, де бомбами
Побачив я у неба на руках,
Побачив.
Небо несло її, сповиту білим ситцем.
Вона була у неба. на руках,
Сповита білим ситцем дешевеньким,
А небо йшло на милицях землею,
Ішло і посміхалося… Тим
За нею — за свободою, — вже бігли,
Вже бігли океани і ліси.
І наші долі, і дівочі очі,
Щоб одірвати клаптичок із
І стати нею хоч на мить!
Частково!..
Бомбами,бомбами,бомбами…1963
Вінграновський Микола
Другие работы автора
Спогад про війну
Сумні без батька двоє діток цих На пагорбах, на вицвілім Одне пасе козу, друге пасе корову, А мати із сапою день при
Оксані
І Оксану, мою зорю, Мою добру долю… Т В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі, Коли темно траві і нічого не видно мені,
Вінок на березі юності цикл сонетів
1Твій берег я пройшов, моя ріка Вже згадки дихають в обличчя, наче Вони біжать, ночами-днями повні Мені легка хода їх і
Грім
Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж На трави і на квіти