1 min read
Слушать(AI)“Це неправда що ми помрем!”
Це неправда, що ми помрем!
Ти – земля, а я – твій сівач.
Плуг іде – під його
Ти возрадуйся і не плач.
Сокруши свою душу
Пестотливою зливою втіх.
Я ж і сам, як зернина,
Поміж скибами гонів твоїх.
Ми небес глибину збагнем,
Вище зір піднесем колоски.
Ми пшениці незгасним
Пролітатимем крізь віки.***
Дмитро Павличко
Стихи Дмитро Павличко. Дмитрий Васильевич Павлы́чко (укр. Дмитро́ Васи́льович Павли́чко; род. 28 сентября 1929) — украинский поэт, переводчик, л
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Толерантні вуха
Бомба розірвалась в Атланті Кров стоїть в розбитім діаманті, Цілий світ клекоче Білий
“Ти виходила з моря гола”
Ти виходила з моря гола, Нікого ж не було надовкола, Тільки явір стояв на скелі, І дивився, немов Ботічеллі,
“Я за тобою навздогінці”
Я за тобою Усе своє життя біжу; Я впізнаю у кожній Тебе – і рідну, і чужу
Співчуття
Де ви, грузини, де ж ви, дагестанці Чечня розп’ята вже; прийдіть Поглянути, бо скоро (завтра І вас розпнуть на крицянім мечі