1 мин
Слушать(AI)Голос отрути
Люблю отруту, сховану в лілеї,
Люблю порок із поглядом ясним,
І безсоромність ніжності твоєї,
І терпких милощів незнаний дим.
Люблю тебе, бо ти чужа коханню,
Бо ти мені лишилася одна;
Люблю в тобі мою любов останню,
Солодкий шум допитого вина.
Рильський Максим
Стихи Максима Рильського. 1895—1964. Украинский советский поэт, переводчик, публицист, общественный деятель, лингвист, литературовед. Автор стих
Другие работы автора
Мистецтво
Коли усе в тумані Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, і там огонь давно згорів,
Фреско-сонети Христіану З
Генріх Гейне в перекладі Максима Я фіміаму не каджу Золоченій, всередині пустій; Не простягну руки людині тій,
Філософ
В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап’явши ябияк, Снують філософи, лише один На місці, думкою охоплений новою
Вечір напровесні
Весна за прякою, мов скромна Маргарита, Схилила стан гнучкий і пісеньки співа Проста мелодія, знайомі всім слова, По-старосвітському одежа вбого зшита