1 мин
Слушать(AI)Осінні сосни
Пройдемося до кемпінгу
І скінчено, і все.
А явори
Виходять до шосе.
І сосни у Святошині,
Від сонця голубі,
Пливуть назустріч осені,
Вклоняючись тобі.
Неначе двійко
Над стомленим шосе,
Очима попрощаємось,
І вітер
На всі чотири сторони,
Як листя із берез,
І наші дні, і стогони,
І радощі без меж.
І сосни у Святошині,
Струсивши хмари з крил,
Від крику перекошені,
Зламають небосхил.
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
З Арсенія Тарковського
От і літо пройшло, Відгуло, відпалало Тихо світиться тло, Тільки цього замало
Скіфський степ
Коров’як на могилі і тирса Над могилою небо як дзвін Щирим золотом степ цей світився, Казанами і чашами цвів
Напруга
Інженерові-енергетику М Прокидайся, інженере, Ковдру сну під ноги вергай Морок ночі
Життя
Пливли вони між Воду жменями черпала Було на ній біле плаття, Ще й коса текла хупава