1 мин
Слушать(AI)Демобілізованому
Ти їдеш додому туди, до Дніпра.
Позаду Європа, шалена пора.
Ти згадку про неї довіку носи,
Повище підкручуй гвардійські вуси!
Були в Будапешті, були ми у Відні,
Бували багаті, бували і бідні,
Були ми і пильні, були й безтурботні,
Десятком ходили супроти сотні!
То бажані друзі, то судді суворі,
Ми й небо трусили!
І падали зорі!
Всього нам дісталось!
І радості, й зла,
По келиху повнім нам доля дала.1945,
Велег
Олесь Гончар
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Моравія
Колись тут ходили брати із Солуні, І слово рум’яне, як те немовля, У крижмо зелене, в розгорнуте Приймала уперше оця земля
Твоє ім’я
Іноземка Слово це Не по нутру мені Дам тобі ймення — інше, велике,
В королівському палаці
Бронзовий вершникй досі на Конає з розірваними грудьми Я знову у Буді Я знов у палаці,
Вечір на Балатоні
Чую, білі пісні Над озерами пізніми гаснуть Як лілея для пісків пустині, Ти для мене занадто прекрасна
