В королівському палаці

Бронзовий вершникй досі на

Конає з розірваними грудьми.

Я знову у Буді.

Я знов у палаці,

Як давні знайомі, зустрілися ми.

Лишилася фреска тут

На закуреній димом стіні.

Чого ти всміхнулась,чужа королево,

Що хочеш сказати мені?

Чи, може, і справдівпізнала мене ти,

Згадавши, як в зали

Влетів я, людина з другої планети,

З гранатою у руці!

Коли ми явились,нові й незборні,

В розбомблене пекло твоїх палат.

І хлопець в куфайці,вмостившись на троні,

Чистив свій теплий іще автомат.1945,

Будапешт