Ленка Таран

Я знайду тебе. Віриш?Віриш?
Серед терпкого присмаку ночі
Я з тобою ділитиму мрії
Я тобі засліплю ясні очі.
Я минатиму всі незгоди

В каждой моей строчкеТаится секретный знак
Я не приду к тебе больше
В твоих неземных мечтах.
Я растворяюсь пылью
Ты меня не вдохнешь,

Знаєш, ніколи не осягнутиті неземні світи
Я хочу бачити їх, хочу чути
І полетіть назавжди.
Знаєш, вони від мене далекі
Всього лиш на сотню миль

Спускатися в темряву ночі
Ти поряд,ти близько, ти поруч
Усе,чого я так хочу,
Щоб ти мене завжди беріг.
Тонути у гранулах світла

Увидеть тебя.Закрыть руками небоНе знать зачем и куда.Дальше идти
Туда,где наверное ты не разу и не был
Наши когда-то сойдутся в едино пути.
Ты необъятный,загадочный,ты закрытый
Ты не даешь к себе мне найти ключи

Закриваю останню сторінку альбомуНамальовані завуальовані віражі
Я знаю,ніколи ти не буваєш вдома
Ти живеш і причому в моїй душі.
Огортаю останній клаптик паперу
Залишаю на відстані свої думки

Утрачені почуття.Не варті мого життя.Коли душа страждає.Від того,що він не кохає.
Ти станеш героєм нової поеми
Нових поезій,нової повісті
Без тебе виникнуть нові дилеми

Тримай її за руку
Викликай вразливі емоції
Хай вона буде щаслива
І мука,
Яку ти їй завдаси