2 min read
Розчинені вікна
Ненатлий дух часу, усепоїдучий,розлущивши серце, облуду лишив,корогву зелену пустив на онучіі камінь, як попіл,
Зостались у мізкові обриси літа,і слово «зозуля» звучить, як «зола»,лиш тіні у небі снують перелітні,та в кожній із них колись пта...
Read more