1 min read
Край плеса
Темні пасмуги вітру рябили рікуі до берега йшли — очерет хилитався,і ритмічно, як подих, на рівнім піскуі твій час, і ти сам
Одночасно він ймення чиєсь розсипаві піску нагортав у бляшанку
А на тебе дивилася річка сліпа,ніби чула твою лих...
Read more