18
Я слишком общий по нутру;
Под толщей льда, не выдыхая,
Туманы глубные беру
И обращаю вцело.
Читать дальше
Я слишком общий по нутру;
Под толщей льда, не выдыхая,
Туманы глубные беру
И обращаю вцело.
З дуплистої липи меди витікають, мов смоли, додолу,і сунуть за обрій, шерхлюючи зазубні лісу, горбаті хмарини,і голос юрливий точкує ретельно повітря навколо,аби захистити від страху прозору твою серцевину
Дуби мовчазні, та, проте, як завжди,...