збруцький - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

С
Вже голос розповивсь і воленьку
Сягаючи тебе, стає мій клич відлунням
Ой скільки голосів кричало моїм горлом:— Волі

Вітри велеможні, безликі владущіпровіюють душі — летять шкаралущі:чи біла полова, чи просто сніжок —крізь сита-решета очей та думок
Крізь отвір в повітрі й мене проштовхнули;з тривалості стрімко лечу у минуле:ліси і байраки, річки самородні, ...