До вічної ночі
Ох, ноче, ноче без луни і крикубез місяця і без зірниць,я знов твою пустелю дикуполохаю із-під ялиць
Шумлять гілляки таємничі бору,аж сніг спадає на пеньки,і в мене з ними разом руки вгору,здається, клякнуть вже віки
І знов, і знов душа ...
Читать дальше