В лісі звучить надтріснутий голос нявки.
Хлібу просить, з голоду сохнуть губи.
Залиш, бабо, хоч окраєць серед гущавин.
А голос грубий, грубий.
Залазить у груди, губить.
І серце стискає, тисне
Як хрипла мінорна пісня.
Залиш, бабо, хоч окраєць
І я вийду з твоїх зіниць
і залишу тобі очі.
Хоч декілька крихт.
Я залишу тобі крик.
І регоче, регоче.
В лісі звучить хрипла мінорна пісня.
І серце стискає, тисне.
