Ми завжди потрібні й своєчаснібо життєвий хитросплет подійнавіть у жахливості прекраснийі солодкий в гіркоті
Ось котаючи слова по ротуя вчуваю цього світу суть —притаманний плоду присмак потуяк вітри дерева не
Притаманно нам біля дорогиу садів тих втиснувшися тіньраптом прокидатися мов спогадпро причетність дня до
Зникне біль як у землі корінняніч пірне до вечора у виртреться об лице моє проміннямсонечко немов ласкавий
І як завжди вранці поряд з намимоторош і радощі життяадже кожен з нас лиш місце зламучасу на минуле й майбуття.
