1 min read
Слушать(AI)“Бувають хвилини спокою порожнього”
Бувають хвилини спокою порожнього,
Без бурі,без болю,без
В безодні знесилля
Дрімають придушені болі
А серце байдужне до
Непевного, злого, тривожного.
Здається,що ти десь далеко
Від радощів, суму та й
Здається, що все тільки
На споді глибокого моря
А десь над тобою
Світ сонця, тобою покинутий.
З
И
А
І”
Дмитро Загул
Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Сонце і серце
Високе сонце Золотий Ти вічно сієш у світи холодні Вони беруть тепло з твоїх долонь,
“Кину жаль і смуток лишу”
Кину жаль і смуток лише, Власне лихо І братам співати Про любов, красу весняну
Дівоча туга
Голосом горлицісерце туркоче –тремтить, як оголенагілка в О моє бідне,стурбоване серце,як зустрічаєш тивесну свою Біле, пругкемоє тіло дівоче –блискуче, мов перший сніг,зворухнулося,затріпотіло,як перший листок Затремтіли тонкі воло...
Настрій
Друзі мої Вороги мої Люде Яка прекраснавільна земля