Бувають хвилини спокою порожнього,
Без бурі,без болю,без
В безодні знесилля
Дрімають придушені болі
А серце байдужне до
Непевного, злого, тривожного.
Здається,що ти десь далеко
Від радощів, суму та й
Здається, що все тільки
На споді глибокого моря
А десь над тобою
Світ сонця, тобою покинутий.
З
И
А
І”
