Казка

Вже ніч на дворі.

Не спить дитина.

Схилився батько над ліжком

І виявляє любов і ласку.— Послухай, — каже, — синочку, казку.

Так, значить, дід жив і, значить, баба.

Була в них, значить, ще й курка ряба.

І сіла, значить, вона в

І, так сказати, знесла яєчко.

Дід бив яєчко і баба била.

Ну баба, значить, теж не розбила.

А, так сказати, пробігла мишка…

І тут синочок схопився з ліжка:— Все значить, значить та так

Не треба казки!

Я хочу спати.