Ти сьогодні прийшов.

Ти сьогодні прийшов - гостем осіннім незванним,

із, на довгі роки, запізнілим каяттям.

Вологим насупленим ранком. Жовтнево-туманним.

Ти знову готовий поласувать моїм життям.

Красивий фінал. Еге ж? У сумних історій.

Залікував усе час, і солена морська вода.

Це не наша війна! А поділ чужих територій -

не твоя привілегія. А всього лиш твоя вина.

Ти сьогодні прийшов. І,немов-би, нічого не було.

Ні розстріляних фраз, ні пучини гіркої брехні.

Я пробачила - так.Але серце - воно не забуло

ту ціну, що платило за, тобою зачеркнуті, дні.

Чи тобі посміхнусь? Руки схрестивши в порозі...

Перед входом у душу я більш не даю змінне взуття.

Ми не раз перетнемось на довгій життєвій дорозі,

і не раз сколихнеш ті приспанні ... почуття.

Але тільки на мить.Я навчилася біль тамувати.

Твій осудливий погляд видержить мо́я броня.

Я давно перестала - повір - тебе чекати.

А ти сьогодні прийшов.Наче грім серед ясного дня.

Присвята Л.В.