Тим літом у Трахтемирові

На світанку приходила бабця Улита,

Приносила спілих грушок полумисок,

Казала:

На, поїж за мого

А син її не повернувся з

І дуже страшної війни.

Тим літом провадилися

Скіфського Трахтемирівського городища.

Поблизу ж

Вже другий місяць знімався фільм

Звільнення”.

Літаки налітали на переправу,

Палили зенітки,

І все було неприродно,

Як у кіно.

Тільки бабця Улита,

Зачувши з садка ті вибухи,

Ховалася в погріб, трусилася,

Казала:

О

А молодь сміялася над бабою Улитою,

Мовчав тільки другий її чоловік,

Інвалід дід

Єдиний мужчина на весь

І мені, може, теж було б смішно, коли б

Коли б так не

Плакати.