Якби мої думи німіїта піснею стали без слова,тоді б вони більше сказали,ніж вся оця довга розмова.
Якби мої думи німіїна струни проречисті впали,зайшлись би плачем мої струниі сміхом дитячим заграли.
Мов хвиля морська в ясну бурюі темна, й блискуча, й раптова,і сонцеві рідна, й безоднібула б моя пісня без слова.
Важкі побережнії скелізрива переможнеє море;невже переможная пісняважкого жалю не поборе?
Невже моя пісня не хвиля?
Ой леле!
Даремні
Німі мої думи, а рукидають лиш німії стискання…
