1 мин
Слушать(AI)“З серцем повним смутку-горя”
З серцем, повним смутку-горя,
Утомився я
І прийшов на берег моря,
Щоб журбу свою
Хвилі, хвилі!
Люту
Ви з грудей моїх
Утопіть її, гадюку,
На край світу
Стали хвилі і
І крізь сльози бачив я,
Як в журбі моїй
Море, небо і земля.1908
Олександр Олесь
Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (23 листопада [5 грудня] 1878, Білопілля, Харківська губернія (нині — Сумська область) — 22 липня 1944, Прага, Пр
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
На чужині
Не вірив я в життя по смерті, Тепер я вірю в диво з див Було для мене страшно вмерти, Умер і нагло знов ожив
Лебідь
На болоті спала зграя лебедина Вічна ніч чорніла, і стояв Спало все навколо, тільки білий Тихо-тихо сходив кров’ю своїх ран
Лебединій зграї
Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і На срібло чистеє спокійного лиману, На пишні береги
“Хіба не бачите що небо голубіє”
Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжніш, Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І легше дихає, і дивиться ясніш